12 грудня 2014 о 19:00 в міській раді Підгороднього відбулася зустріч з солдатами батальйону «Придніпров’я». Такі зустрічі проводяться в рамках місцевої ініціативи «Громадські Вітальні», керівником якого є мати погиблого Героя України – ЇЇ СИНА.
З самого початку «Громадських Віталень», волонтери Центру підтримки громадських та культурних ініціатив «Тамариск» допомагають в організації та проведення їх.
Тож у вечері 12 грудня завітало громадське формування, яке створене для допомоги іншим військовим підрозділам.
На початку зустрічі солдати розповіли про себе та своє ставлення до сьогоднішніх подій. Згодом вони показали життєво необхідні речі, що завжди знаходяться в їх кишенях це: жгути, серветки, медикаменти, шприци, знеболюючі. «Нажаль медичних працівників на всі підрозділи не вистачає, тому дуже часто доводиться самому приводити себе в норму»- говорить один із солдатів.
Частіше вони допомагають один одному, зупиняють кровотечу. Хлопці розповіли всю правду про події на сході нашої держави. На території самопроголошеної ДНР проста людина не має прав на власне спокійне життя. Єдиною владою в місті являються бандитські угрупування законом яких є автомат.
Громадянам міста не вистачає продуктів харчування. Лінії електро передач, будинки, мости просто не встигають ремонтувати, адже тільки все починає потроху відбудовуватись, град знов все знищує. Деякі території міста заміновані. Багато жителів донецької області через часті обстріли переїхали до інших регіонів України. Кожного дня є численні жертви з боку солдатів і мирного населення.
Справжніми рятівниками є волонтери! Вони на 80 % забезпечують армію всім необхідним. Два рази на тиждень до військових блок постів вони привозять їжу,малюнки дітей теплі речі. Солдати знають, що місцеве населення не в кращих умовах, тому вони залюбки діляться їжею з ними.
Хлопці жартують «Чого в України досі немає атомної зброї? Тому що волонтери ще не замовили». Це говорить про те, що волонтер є головною опорою та підтримкою нашої армії. Запрошений музикант Сергій Рижковський виконав пару пісень під гітару для бійців батальйону «Придніпров’я»
Під кінець зустрічі солдати зазначили, що : « Не запитуй що країна зробила для тебе, краще скажи що ти зробив для країни. Не треба бути сірою масовою, треба відстоювати свою думку, віддавати себе на захист своєї держави, битися за ідею до кінця, бо як тоді нам змінити країну.»
