10 січня 2024 року Центр «Тамариск» проводив онлайн-захід «Шлях ветерана. Шлях коханої воїна» для представників/-ниць Синельниківської, Новомосковської, Павлоградської, Софіївської, Тернівської та Миколаївської громад.
З 2014 року понад 2 мільйони українських воїнів стали на захист України. Кожен та кожна з них проходить свій унікальний шлях. Що буває після повернення з війни, доки сама війна ще триває?
Про це нам розповідали Руслан Сергійчук – менеджер підтримки Ветеран Хаб, ветеран Азову, який був поранений на війні, та Анна Сергійчук — координаторка «Ветеранського простору ++ Новомосковськ» та організаторка програм підтримки дружин та партнерок захисників.
Онлайн-захід був сформований на основі дослідження «Шлях ветеранів та ветеранок» від БФ Ветеран Хаб.
Як відомо зі Шляху ветерана, під час служби для військових важливо знати, що їх родина знаходиться у безпеці, має високий рівень добробуту та матиме гідну підтримку в разі їх загибелі, поранення, полону або зникнення безвісти. Стаючи на захист країни під час війни, військові змушені робити складний моральний вибір – обирати службу заради безпеки країни та власний громадянський обов’язок понад сімейний – особисту безпеку їх власної родини.
Партнерки та партнери військових та ветеранів найчастіше не обирали досвід, який їм доводиться пережити, а проте вони зробили багато гідних виборів на власному шляху
1)прийняти та розділити шлях своїх коханих;
2)прийняти та навчитись жити із невизначеністю майбутнього ;
3)дбати та підтримувати своїх коханих .
Якщо узагальнити, шлях доволі зрозумілий:
Один/-на приймає рішення про службу, долучається до лав сил безпеки і оборони, та розпочинає службу, інша/інший у парі набуває статусу дружини/партнерки чи партнера.
Та якщо військові проходять шлях, який бодай трохи допомагає наочно зрозуміти зміни в реальності: спілкуються з територіальним центром комплектування, проходять ВЛК, одягають форму та складають присягу, то для партнерів нова роль розпочинається більшою мірою в уяві, ніж наяву.
На відміну від військових, кохані воїнів не мають формального процесу інтеграції та набуття статусу, який знаменує початок усього їх об’ємного досвіду. На перший погляд, у їхньому житті змінюється не так багато: кохана людина їде з дому на невизначений термін. Та ми вже знаємо, що справжні наслідки цих змін стають очевидними і кардинально впливають на життя і добробут коханих воїнів із часом.
Спікери ділилися досвідом організації роботи в громадах Новомосковська та Дніпра.
Захід викликав зацікавленість у громадах серед близьких та друзів ветеранів і ветеранок, фахівців та фахівчинь, що працюють з даною категорією, лідерів громадських організацій та працівників/-ниць відділів соціального захисту населення.
