Через війну на Донбасі та анексію Криму на сьогодні в Україні нараховується понад півтора мільйона внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Дніпропетровщина прихистила більше ста тисяч переселенців.
Те, що проблема вимушених переселенців прийшла в Україну надовго, зараз розуміє кожен. Суспільство усвідомлює, що значна частина цих людей залишиться жити на нових місцях. Тому вкрай важливими є питання налагодження взаємодії органів місцевого самоврядування, громадських організацій та внутрішньо переміщених осіб для інтеграції ВПО в місцеві громади.
Щоб проаналізувати ситуацію, яка склалася на сьогодні, обговорити проблеми, намітити подальші кроки в напрямку розбудови партнерства у Дніпропетровському регіоні, 28 вересня 2015р. за «круглим столом» зібрались представники облдержадміністрації, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, які працюють з ВПО, та «нових мешканців».
– Нас усіх об’єднала спільна біда. Сьогодні патріотизм зароджується в самих серцях українців. Люди, які зібрались тут, дуже різні. Свого часу хтось полишив свої справи, бізнес, звичний спосіб життя. Усе задля того, аби допомагати іншим. І ми схиляємо голови перед тим, що вони роблять, – словами глибокої вдячності відкрила «круглий стіл» Тетяна Карельська, директор Центру підтримки громадських і культурних ініціатив «Тамариск». – Однак самого ентузіазму для волонтерства вже замало. Все важче стає знаходити спонсорів. Час переходити на новий етап – до професійної громадської діяльності. Чимало ініціативних груп вже зареєстрували організації і працюють по-новому. Наш Центр «Тамариск» дуже серйозно підійшов до вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб. Заручившись фінансовою підтримкою Агентства США з міжнародного розвитку, ми надаємо можливість професійного зростання молодим організаціям, які працюють з ВПО, ми допомагаємо налагодити в громадах діалоги, які сприятимуть інтеграції переселенців у нове для них суспільство.
За статистикою, яку навів Владислав Макаров, радник голови Дніпропетровської ОДА, на сьогодні до Дніпропетровської області прибуло близько 94 тисяч осіб, з яких довідки ВПО отримали 77 тисяч. Це ті люди, які мають право на державну підтримку і допомогу. Втім, ще є майже 20 тисяч таких, хто офіційно не реєструвався, самостійно займався поселенням, працевлаштуванням тощо. За кількістю переселенців наш регіон на другій позиції після Харківської області, де ВПО нараховується близько 150 тисяч. За нами Запорізька область, Київська та Київ.
– 55 тисяч осіб з тих семидесяти семи, що мають статус ВПО, розселені по території нашої області. Це вдалося і завдяки управлінню житлово-комунального господарства, і завдяки громадськості. Люди проживають у об’єктах, що перебувають або в державній, або у комунальній власності на місцях, і сплачують лише комунальні послуги. Таким чином тимчасово питання з житлом частково нам вдалось вирішити. Втім, на превеликий жаль, ми бачимо, що проблема з переселенцями виявилась виключно проблемою громадськості і місцевих органів влади. Цим переймаються, в основному, лише три прифронтові області. Іноді складається враження, що центральна влада не до кінця розуміє серйозність проблеми, – зауважив радник голови ОДА.
Питання житла, оскільки розселення тимчасове, постає ще гостріше. На центральному рівні, за словами В.Макарова, воно не вирішується ніяк, фінансування з держбюджету на проблеми ВПО не передбачені. А ті сто тисяч, які зараз перебувають у Дніпропетровській області, ймовірніше за все, повертатись назад не будуть. Тому, аби не лишитись сам на сам з проблемами внутрішньо переміщених осіб, він закликав громадськість порушувати ці питання на державному рівні.
Важливий аспект, на якому радник голови ОДА зосередив увагу, – це зменшення напруги між переселенцями і місцевими жителями:
– Нам слід вже зараз замислитися над тим, що ці люди залишаться тут надовго. Тому наше основне завдання – їхня інтеграція в наше суспільство. Потрібно зробити усе для того, щоб відчуття «тимчасово переміщені особи» відійшло. Інакше постійно виникатимуть внутрішні протиріччя.
Учасники «круглого столу» погодились з таким баченням проблеми. Вони готові працювати в цьому напрямку, взаємодіяти між собою, з органами місцевого самоврядування. Дехто з присутніх зауважив, що варто зосередитись не на проблемах переселенців, а на їхньому потенціалі. А для якісної подальшої громадської діяльності слід розробити стратегічну програму з конкретними пропозиціями.
На необхідності підвищення професійності та організаційної спроможності громадських організацій, що працюють ВПО, наголосила Наталія Стаднічук, голова правління ЦПГКІ «Тамариск», тренер проекту:
– Ми говоримо про те, що допомагати людям, які потрапили у сьогоднішню непросту ситуацію, доведеться досить довго і досить стабільно. Тому необхідно усвідомлювати, що так чи інакше той перший, потужний сплеск волонтерського руху і ентузіазму час переводити на професійну основу. В іншому випадку отримаємо масштабне емоційне вигорання. Ми зосередили увагу саме на професіоналізації громадських організацій.
Освітня частина проекту, над яким протягом чотирьох місяців працює «Тамариск», включає два напрямки – пошук ресурсів, розробка і менеджмент проектів, та організаційний потенціал громадських організацій.
– Організації, які беруть участь у тренінгах, отримують потужний інтенсив знань, навичок, інструментів. І, що не менш важливо, розширюють партнерські стосунки між собою, – зауважила тренер.
Присутні під час обговорення за круглим столом представники громадських організацій також ділились враженнями від участі у тренінгах. Говорили про те, що вперше мали унікальну можливість отримати такі необхідні в їхній роботі інструменти. Що завдяки цьому відчувають себе на голову вище, впевненіше. Вже зараз декому з них вдалось налагодити співпрацю з місцевими органами влади. Наголошували, наскільки цінним було знайомство одне з одним тощо.
Ще одне важливе питання було розглянуто під час «круглого столу» – роль діалогів в налагодженні взаємодії між органами місцевого самоврядування, громадськими активістами та внутрішньо переміщеними особами. Як зауважив Олександр Мітьков, головний спеціаліст виконавчого апарату Дніпропетровської районної ради, який виступає експертом проекту, діалоги – це саме ті сучасні інструменти, які допомагають сторонам почути одне одного.
«Людям, яких ми називаємо внутрішньо переміщеними особами, дуже важливо відчувати розуміння і підтримку як з боку громадськості, так і від органів влади. Ми можемо їм допомогти інтегруватися в суспільство. І один із засобів для зменшення напруги, вирішення конфліктів – це діалог. Діалог саме з позиції налагодження взаємодії. Для нас діалог має три модальності – діалог як підхід, він повинен бути насправді щирим; діалог як процес, що передбачає певний алгоритм дій; діалог як результат, тобто він повинен призводити до того, щоб були знайдені нові рішення проблем. Лише за умови використання усіх трьох частин можна говорити про те, що діалог в тій чи іншій громаді вдався», – пояснив експерт.
Діалог має вивести на визначення потреб, на інтереси, на розуміння того, чого хочуть сторони. Коли люди одне одного чують, між ними формується повага, проявляється взаємна турбота. В результаті виникає відповідальність. Головне, чого, за словами О.Мітькова, вдається досягти завдяки проведенню діалогових зустрічей, те, що змінюється сприйняття, відбувається переорієнтація з негативу на позитив, з’являється бажання активно долучатись до покращення життя громади.
Підсумовуючи, Тетяна Карельська зазначила, що реалізація проекту «Розбудова партнерства для зменшення наслідків конфлікту у Дніпропетровському регіоні» закінчується. Втім, робота в цьому напрямку продовжуватиметься – донори і далі готові підтримувати ідеї Центру «Тамариск».
Вона презентувала новий проект «Посилення спроможності НДО Центральної і Східної України», реалізацію якого з 1 жовтня 2015р. починає Центр «Тамариск» за фінансової підтримки Національного Фонду Демократії. Проект передбачає проведення освітньої програми, конкурсу міні-грантів, комунікативні заходи та стажування для НДО.
Наталя Назарова.
