З початку року введена в дію Регіональна програма сприяння розвитку громадянського суспільства у Дніпропетровській області на 2017-2020 роки. Вона була прийнята облрадою 2 грудня 2016 року. Сума фінансування, закладена в ній на 4 роки, – понад 11 мільйонів гривень, близько 4 з яких повинні внести громадські організації шляхом залучення донорських коштів. А ще більш ніж 7 мільйонів виділяються з обласного бюджету. Програма була розроблена відповідно до Указу Президента України від 26 лютого 2016 року № 68/2016 «Про сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні», яким, в свою черга, затверджувалася Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016 – 2020 роки. Через півроку можна підвести проміжні підсумки реалізації Програми.

«Указом Президента було передбачено, що всі облдержадміністрації повинні розробити регіональні програми сприяння розвитку громадянського суспільства, – говорить член правління ГО Центр підтримки громадських и культурних ініціатив «Тамариск»» Олексій Літвінов. – На жаль, далеко не всі адміністрації це зробили. До грудня 2016 таких було лише чотири – Херсонська, Донецька, Дніпропетровська та Київська.

Вперше така програма розроблялася самими активістами (за сприянням Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй – ПРООН) і орієнтована вона на проблеми самих громадських організацій, а не на ті, які вигадують чиновники. Так, ГО «Центр підтримки громадських и культурних ініціатив «Тамариск»» провела Стратегічну сесію з розробки стратегії розвитку громадянського суспільства у Дніпропетровській області, під час якою було уточнено стратегічні напрямки та конкретизовано завдання відповідно до Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства. Учасники (понад 100 активістів) розділили ся по столах, за кожним з яких обговорювали конкретну проблему. Потім відбувалася ротація, і нова команда вже розглядала напрацювання, зроблені за тим чи іншим столом… Таким чином було вироблено безліч пропозицій, які потім систематизувалися. Було проведено дослідження, скільки організацій у нас існує, на яких територіях вони функціонують і якими питаннями займаються. Виявилося, що в п’яти найбільших містах області зосереджено 80% всіх організацій, що є вельми поганим показником – ми згадали матеріали 2016 року, коли сюди прийшов канадсько-польський проект і пропонував передати частину адміністративних послуг громадським організаціям, щоб вони їх надавали. І іноземці зіткнулися з тим, що в районах відсутні структури громадянського суспільства – є тільки організації пенсіонерів, ветеранів, інвалідів, але немає тих, хто міг би надавати державні, соціальні, а тим більше адміністративні послуги.

Після того представники громадськості тривалий час працювали з депутатами облради, головою, його заступниками, профільним заступником голови ОДА, щоб донести нашу програму, переконати, що вона якісна, корисна і потрібна. Під час діалогу останні оцінили нашу програму, погодилися з тим, що вона якісна, і вони готові її розглянути. В остаточному вигляді її, звичайно, спростили – щоб вона пройшла сесію (депутати не люблять читати довгі програми), і ми домоглися того, що в перелік програми таки внесли всі ті пропозиції, які були озвучені на стратегічній сесії. Серед них: здійснення громадського контролю, проведення громадської експертизи, проведення конкурсів і виділення з бюджету коштів на окремі проекти громадських організацій (що дозволить розширити поле для фінансування, яке обмежувалося до недавнього лише інституційними донорами), тренінги для активістів, створення єдиного інтернет-порталу, що висвітлює життя «третього сектора» регіону (над його створенням зараз ведеться інтенсивна робота, щоб зібрати воєдино всю важливу інформацію про громадський сектор регіону, про те, які проводяться тренінги та конференції)».

Одним з головних пріоритетів вважає створення інтернет-порталу і голова ДОГО «Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики» Олексій Андрєєв: «Відсутність внутрішньої комунікації, фрагментарна робота з засобами масової інформації є однією з головних проблем у функціонуванні громадських організацій регіону. Портал дозволить вийти на нову аудиторію – людей молодого та середнього віку, які мають активну життєву позицію, але не знають, куди і як можна прикласти свої сили».

Минуло півроку від початку функціонування програми. Наскільки вона виявилася затребуваною громадськістю регіону? Наскільки сильно громадські організації прагнуть отримати бюджетне фінансування? Ініціатори програми з цього приводу відчувають стриманий оптимізм.

«У Дніпропетровській області більше 5 100 організацій, – говорить Олексій Літвінов. – Ми дали їм, в першу чергу, інструмент, зручний для всіх. Якщо ж громадські організації, з яких лише 20% подають звітність, а активну діяльність ведуть і того менше, не зацікавлені в цьому – їм важко отримувати гроші від державних структур, вони бояться перевірок – то це їх вибір. Головне, що ми створили альтернативу. Починаючи з цього року будуть проводитися тренінги для бажаючих отримати бюджетні гроші – їх треба навчити подавати заявки, формувати документацію для звітності перед державою про використання коштів. Тим більше, що багато контролюючих інстанцій з’являється, і громадські активісти побоюються зв’язуватися з бюджетними грошима. Наприклад, одержувачів грантів перевіряє донор і податкова, до якої вони подають звітність. А тут з’являється маса контролерів, з якими ніхто не хоче зв’язуватися. Плюс стримує нещодавно прийнятий закон про декларування для антикорупційних організацій».

Зараз представники «третього сектора» ведуть переговори з Дніпропетровською ОДА про проведення тренінгів для активістів на предмет вивчення механізму отримання бюджетних коштів.

«Мова йде про те, щоб будь-яка громадська організація, яка може описати суть занять, могла, зібравши потрібну кількість людей для участі в тренінгу, подати заявку в ОДА і отримати для такого навчання гроші і приміщення. Тут все залежить від ініціативності самих громадських організацій. Ми їм створили поле для роботи, знайшли фінансування, тепер справа за «третім сектором» – отримувати гроші, користуватися наданими можливостями (безкоштовними аудиторіями, розсилкою запрошень по всій області тощо), – підсумовує Олексій Літвінов. – Тим більше, що на нашу програму виділено найбільше фінансування – такої суми не закладено ніде в Україні. Ми не хочемо, щоб вона пропала. На перший рік закладено мінімальне фінансування, а з наступного грошей буде більше (після того, як громадські працівники увійдуть в курс справи і «розгойдаються»). Завдяки «Тамариску», іншим організаціям є план роботи на перше півріччя. Зараз ми будемо підбивати підсумки того, що зроблено за шість місяців. Готується відповідний лист до ОДА, і ми попросимо громадські організації, які раніше виявляли бажання отримувати фінансування з бюджету, вказати, що ними зроблено, і запропонувати план роботи на друге півріччя. Потім інформація від організацій буде об’єднана в єдиний план, який подаватиметься на розгляд в ОДА».

Представники «третього сектора» покладають великі надії і на Громадську раду при Дніпропетровській ОДА, яка повинна відповідати за реалізацію Регіональної програми сприяння розвитку громадянського суспільства. Наразі Рада лише формується і цей процес іде досить непросто…