В громадську організацію «Від мрії до дії» Олена прийшла з телеканалу Суспільне. Під час роботи доводилося спілкуватися з громадськими активістами і журналістка вирішила, що саме ця діяльність дуже потрібна зараз нашим громадянам.
«Я вирішила змінити напрямок діяльності. В той час подруга запрошувала висвітлювати проєкти, що працюють в тематиці «Жінки. Мир. Безпека.» на виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325.
Ці проєкти про жінок і на підтримку жінок, які постраждали від війни. Саме тут було видно як важливо захищати права людей. Коли вирішуєш конкретну проблему жінки, потім іншу, і знов, розумієш і прогалини в законодавстві і його виконанні на місцях.»
У 2026 році Олена взяла участь в проєкті «Школа організаційного розвитку та безпеки для громадських активістів, які працюють з ВПО», який реалізується ГО “Центр підтримки громадських та культурних ініціатив «Тамариск» у межах конкурсу малих грантів «Спроможні впливати», що реалізує Київський хаб прав людини у співпраці з Центром громадянських свобод, Норвезьким Гельсінським комітетом за підтримки уряду Норвегії.
«Цей курс про системну роботу громадських активістів, – говорить пані Олена. – В кожній структурі є правила. В журналістиці вони схожі, тема цифрової безпеки теж була для мене знайома. Але тренінги з прав людини відкрили для мене інші горизонти. Хоча права людини часто не підкріплені національним законодавством, ще і обмежені через військовий стан, є можливість звернутися до Європейського суду з прав людини, допомагають міжнародні організації. Можна планувати адвокаційні кампанії, щоб вирішувати питання на національному рівні.»
Пані Олена давно планувала створення незалежного медіа, і цей проєкт надихнув на конкретні кроки. Вона подала заявку до Нацради з питань теле-радіо мовлення, що до реєстрації незалежного медіа. https://womenslifenow.online/
Крім цього Олена зазначила, що політики щодо безпеки «мають бути в кожній організації не просто на папері, вони мають працювати».
«Дуже цікавим був воркшоп «Говорі, або за тебе скажуть інші», тема яка близька мені як журналістці. Підтверджую, що протокол комунікацій для кризових ситуацій – необхідність в наші часи дипфейків і дезінформації.
Дякую за можливість нового досвіду, знайомство з потужними правозахисними організаціями: Київським Хабом прав людини, Центром громадянських свобод, ГО «МАРТ», Бачу багато перспектив для нашої діяльності.»
