Територіальні громади, зацікавлені у подальшому розвитку, мають створювати механізми участі мешканців у розробці та ухваленні управлінських рішень. Локальним документом, у якому громада зазначає особливості участі мешканців, є її Статут.
Чинне законодавство не зобов’язує громади приймати свої статути. Водночас, це єдиний документ, що ухвалюється на місцевому рівні, яким можна визначити порядок проведення загальних зборів громадян та реалізації місцевих ініціатив.
По суті Статути територіальних громад є так званими «малими конституціями» та відіграють значну роль для розвитку місцевого самоврядування.
Статут територіальної громади міста Дніпро затверджений рішенням Дніпровської міської ради від 13.06.2001 р. та містить наступні інструменти громадської участі:
- загальні збори громадян за місцем проживання;
- місцеві ініціативи;
- громадські слухання;
- звернення до органів і посадових осіб місцевого самоврядування міста;
- інші форми участі громадян у місцевому самоврядуванні міста.
Варто зазначити, що з 2016 року дніпряни можуть подавати звернення до міської ради у вигляді електронних петицій, а з 2017 року в місті запроваджено інструмент партиципаторного бюджетування.
Загальні збори
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» загальні збори громадян за місцем проживання є формою безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення.
Зустрічі жителів певної території міста (кварталу, вулиці, декількох будинків) проводяться для обговорення вагомих проблем та надання пропозицій щодо їхнього вирішення. Пропозиції (рішення) загальних зборів обов’язково розглядаються місцевою радою та враховуються у діяльності.
Відкриті джерела інформації містять мало даних щодо проведення загальних зборів громадян у м. Дніпро. Зокрема на сайті Дніпровської міської ради останні повідомлення про їхнє проведення датуються 2015 роком.
Громадські слухання
Громадські слухання — це колективні зустрічі громадян з представниками місцевої влади, на яких обговорюються та ухвалюються пропозиції щодо вирішення актуальних проблем міста.
Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб-порталі Дніпровської міської ради, протягом 2016-2019 рр. у м. Дніпро відбулося 28 громадських обговорень, з яких третина була присвячена питанням перейменування назв вулиць, парків та скверів. Майже п’ята частина обговорень стосувалася питань запобігання руйнуванню навколишнього середовища та екологічної ситуації. Також на громадських слуханнях обговорювалися питання проведення ремонтно-будівельних робіт, встановлення тарифів на пасажирські перевезення у громадському транспорті та нова редакція Статуту м. Дніпро.
Електронні петиції
Електронна петиція — це звернення громадян до органів державної влади та місцевих рад з вимогою розглянути важливе питання чи вирішити проблему.
Міська рада Дніпра ухвалила рішення «Про затвердження Положення про електронні петиції». З березня 2016 р. дніпряни подали 1144 електронні петиції, з яких наразі 60 перебувають на голосуванні.
З 1084 петицій, за якими завершено збір підписів, лише 85 звернень (7,8 % від загальної кількості), що набрали більше 900 голосів, отримали відповіді міської ради. Проте кількість звернень до міської ради, у відповідь на які відбулися зміни, є мізерною та становить 3 петиції або 0,3% від загальної кількості поданих звернень.
Громадський бюджет участі
Механізм громадського бюджету запроваджується в Україні порівняно нещодавно і без законодавчого закріплення.
У м. Дніпро громадський бюджет регулюється низкою нормативно-правових документів. Міською радою затверджені рішення «Про положення про партиципаторне бюджетування (бюджет участі)», «Про експертну комісію з партиципаторного бюджетування (бюджету участі)». Також виконується Міська цільова програма «Партиципаторне бюджетування (бюджет участі) у м. Дніпрі на 2016 – 2020 роки».
Аналіз даних статистики за 2017 – 2019 рр. свідчить про те, що громадський бюджет участі є найбільш популярним інструментом громадської участі серед мешканців Дніпра.
Протягом трьох років кількість мешканців, які взяли участь у голосуваннях, збільшилася з 30 тис. осіб до 105 тис. осіб, що складає більше 10 % населення міста. Щорічно на розгляд городяни подають близько 450 проектів, з яких отримують фінансування та реалізуються близько 100 проектів щорічно.
Головні напрямки, за якими впроваджуються ці проекти: освіта, благоустрій та інфраструктура, комунальне господарство, спорт, культура й туризм.
Загальний обсяг фінансування проектів з громадського бюджету участі щорічно складає 31 млн грн коштів міського бюджету.
Наприкінці 2019 р. міська рада ініціювала підготовку нової редакції Статуту м. Дніпро. У проекті документу, за яким вже відбулося відповідне громадське обговорення, окрім класичних форм передбачені такі дистанційні інструменти громадської участі, як електронні петиції та партиципаторний бюджет.
Водночас, вимога щодо кількості осіб, які можуть ініціювати місцеві ініціативи, є надмірною та має бути переглянута. Також може бути зменшена кількість голосів мешканців, які під час голосування має отримати кожна петиція, з 900 до 500, оскільки в м. Дніпро зараз проживають менше 1 млн мешканців.
Нагальною потребою є розробка та ухвалення міською радою відповідних положень щодо застосування всіх перелічених у Статуті громади інструментів громадської участі, а також широке інформування мешканців м. Дніпро про такі можливості.
Наявність прозорих та зрозумілих правил участі містян в ухваленні управлінських рішень сприятиме реальному впливу на міську владу та створенню комфортного для дніпрян міста.
Анна Колохіна,
голова правління Дніпровського центру соціальних досліджень,
регіональна координаторка Громадської мережі публічного права
та адміністрації UPLAN у Дніпропетровській області
https://nf.dp.ua/