За оприлюдненою Міністерством соціальної політики інформацією, в Україні станом на 27 липня 2015 року на обліку структурних підрозділів соцзахисту населення перебуває 1 401 113 переселенців, або 1 099 852 родини з Донбасу і Криму. Дніпропетровщина прихистила 90 тисяч внутрішньо переміщених осіб (ПВО), ще близько 50-60 тисяч, як припускають в ОДА, таких, хто проживає в області без реєстрації, зупинившись у родичів, знайомих, або самостійно винаймає житло.
Рятуючись від бойових дій на Сході України, чимало з ВПО планують залишитися тут і вже осіли у містах, містечках, селищах та селах. І основні проблеми переселенців сьогодні – де жити, чим займатися, як інтегруватися у місцеві громади, стати повноправними «новими мешканцями» нашого міста, області.
Громадська організація «Центр підтримки громадських і культурних ініціатив «Тамариск», вивчивши та проаналізувавши ситуацію і заручившись фінансовою підтримкою Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), з червня 2015 року почала реалізувати проект «Розбудова партнерства для зменшення наслідків конфлікту у Дніпропетровському регіоні». Головна мета його – посилення спроможності місцевих громад, районних і міських органів влади, внутрішньо переміщених осіб у розбудові конструктивних відносин для сприяння згуртованості громадян та зменшення напруги через підтримку інтеграції ВПО у Дніпропетровській області.
За словами директора Центру «Тамариск» Тетяни Карельської, один із напрямків проекту – організація діалогів:
– Людям, яких ми називаємо внутрішньо переміщені особи, дуже важливо відчувати розуміння і підтримку як з боку громадськості, так і від органів влади. Ми можемо їм допомогти інтегруватися в суспільство. І один із засобів вирішенні таких конфліктів – це саме діалоги.
Експерти «Тамариску» попередньо пройшли спеціальну підготовку з проведення діалогових зустрічей і володіють навичками фасилітації. Для реалізації завдань, визначених проектом, було обрано 6 населених пунктів: міста Новомосковськ, Перещепино, Павлоград, Підгороднє, Зеленодольськ та селище Новоолександрівка. У кожному з них передбачено по три діалогові зустрічі – із ВПО та громадськими активістами, із представниками органів місцевої влади, а також спільна – для усіх учасників діалогу.
– Наш основний меседж – об’єднати зусилля цих трьох груп для розвитку місцевої громади і зламати стереотипи щодо внутрішньо переміщених осіб: замінити сприйняття їх громадою і місцевою владою «як проблема» на «додаткові ресурси і нові можливості для громади», – розповідає Олександр Мітьков, головний спеціаліст відділу соціально-економічного розвитку територіальної і комунальної власності виконкому Дніпропетровської районної ради. – Ми виступаємо посередниками і допомагаємо сторонам розробляти механізми партнерства, перевіряти їхню дію на практиці. Як наслідок, прагнемо отримати наглядний успішний приклад і демонструвати його.
Вже проведено 9 діалогових зустрічей: у трьох громадах – з внутрішньо переміщеними особами та громадськими активістами, у Підгородньому, Зеленодольську і Новоолександрівці – по дві (експерти зустрічались і з ВПО, і з представниками місцевої влади, органів самоврядування).
– Спершу представники місцевої влади досить насторожено ставляться до нашої пропозиції приїхати, познайомитись, поспілкуватись на предмет інтегрування ВПО у дані громади. Тому про кожну зустріч ми обов’язково попередньо домовляємось. Вже в ході спілкування їхня реакція змінюється – вони розуміють і приймають наші наміри допомогти порозумітися з новими мешканцями, – розповідає Олександр.
Організувати ж діалог з ВПО та місцевими активістами суттєво допомагають партнери – дружні громадські організації, які добре володіють ситуацією на місцях. Тож на зустріч з експертами, як правило, приходять саме активісти – ініціативні представники переселенців та громади.
– Важливо, аби при цьому проявлялась не просто споживацька позиція, а саме ініціатива. Задля того, щоб посприяти в її реалізації, ми з Віталієм Моргуном і зустрічаємося з громадами в ролі фасилітаторів, – наголошує Олександр Мітьков. – Намагаємося так спрямувати діалог, аби в результаті розмови знайти ті спільні для ВПО, громади та органів влади інтереси, що допоможуть потім і їм самим, і розвитку громади.
– Головне – почути один одного. Без комунікації, без взаємодії не може бути руху вперед, – додає Віталій Моргун. – Приїхавши на зустріч, ми знайомимось, розповідаємо про себе, наш проект, про мету нашого візиту. Коли люди відчувають, що ми готові їх вислухати, почути, допомогти, то починають самі розкриватись. Таким чином ми разом визначаємо основні проблеми громади, а далі розробляємо програму чи проект з об’єднання зусиль для їхнього вирішення. Головне – виявити ініціативних.
Найтиповіші проблеми, які озвучують ті, хто вимушений був виїхати зі Сходу України, – це відсутність житла, роботи і, відповідно, фінансів.
– Люди відчувають образу, вважають себе покинутими напризволяще – ні тут нікому не потрібні, ні там. В основному говорять, що їх не хочуть чути, що їм потрібна допомога. З іншого боку позиція влади – ВПО самі не проявляють активність і ініціативу, вони не звертаються за підтримкою до органів влади. Тому ми, вислухавши усі сторони конфлікту, пропонуємо організувати спільну зустріч і провести діалог, – зауважив Олександр.
Кожна діалогова зустріч – це вже певний успіх, вважають активісти Центру «Тамариск». Так, представники місцевих органів влади, в результаті, погоджуються з тим, що з внутрішньо переміщеними особами необхідно налагоджувати конструктивне та продуктивне спілкування і діалог. «Нові мешканці» починають усвідомлювати, що також можуть бути корисними для громади. Головне, щоб було спільне бажання покращити життя місцевої громади.
Наталя Назарова.