Поєднати приємне з корисним вирішили представники порталу для молодих і творчих «fARTovo» і громадська організація «ФРІ», влаштувавши благодійну мистецьку зустріч із художником Дмитром Гапчинським.
«Спочатку захід задумувався як неформальна лекція, але ми вирішили, що треба робити все з користю, тому надали заходу благодійного змісту, влаштували ярмарку сувенірної продукції самих Гапчинських та виробів хенд-мейд наших авторів», – розповіла координаторка заходу Діана Андрусенко і додала, що запрошений художник залюбки пристав саме на таку пропозицію.
Дмитро Гапчинський, натомість, переконаний, що в складний для країни час небезпечно нічого не робити, однак свою участь в долі Батьківщини волонтерством не називає.
«Це не волонтерство, це на рівні особистого ставлення – що можу, те і роблю. Ми 23 роки нічого не робили й отримали те, що зараз маємо. Кожен, хто відчуває важливість моменту, вважає своїм обов’язком допомагати армії і тим, хто цього потребує», – зауважив Дмитро Гапчинський.
Щоб бути ближчим до аудиторії, художник побудував розмову у вигляді відповідей на запитання студентства. Молодь особливо цікавилася історією успіху подружжя Гапчинських та їхнім ставленням до творчості. Ось декілька тез, які озвучив під час зустрічі Дмитро:
– гроші – не головне, але з ними значно легше жити, зокрема, коли ти не думаєш про те, як вижити. Головне в житті – любов. Без неї не можна ніяк;
– художник – це ремесленник, а створення картини – робота. Байки про «нема натхнення» придумали ті, хто ліниться;
– якби я малював енциклопедію того, що хочуть хлопчики, вона б складалася з однієї сторінки, де було б написано: «Якщо ви хочете щось від хлопчика, просто скажіть йому, і він це зробить». Дівчатка для мене цікавіші і різноманітніші за характером і звичками, про них є що розповісти;
– ставлення людей до картин моєї дружини Євгенії Гапчинської оцінюю навіть не за кількістю замовлень, а за діями «піратів»: прогулююся центральною вулицею Києва і бачу велику кількість магнітів із репродукціями картин. З одного боку, це засмучує, що немає дотримання авторських прав, а з іншого – радісно, що на ці роботи є шалений попит;
– моє життєве кредо – «Для того, щоб сталося диво, його треба просто зробити».