Останнім часом у «третьому секторі» активізувалися обговорення стратегії подальшого розвитку. Але під час розробки нової «дорожньої карти» розвитку громадянського суспільства потрібно врахувати сучасні процеси реформування, які відбуваються в державі.
Насамперед це стосується реформи децентралізації, адже вона передбачає збільшення ролі органів місцевого самоврядування, делегування багатьох функцій і повноважень з центрального рівня на місцевий.
Окрім того, реформа децентралізації передбачає внесення змін до Конституції, за якими істотно зміниться конфігурація та повноваження органів виконавчої влади на місцях. Зокрема, на місцевому рівні органом виконавчої влади має стати префект, який буде здійснювати нагляд за конституційністю та законністю рішень органів місцевого самоврядування.
Водночас у регіонах залишаться ради, які, на відміну від сьогоднішніх облрад, зможуть формувати свої виконавчі органи. Основна задача ради — розвиток регіону: прийняття бюджету, втілення державних програм, управління спільним майном громад регіону тощо.
На сьогоднішній день Національна стратегія розвитку громадянського суспільства затверджена указом Президента, плани заходів щодо її реалізації на національному рівні розробляє Кабмін, на обласному рівні — обласні державні адміністрації.
На національному рівні консультативно-дорадчим органом зі сприяння розвитку громадянського суспільства є відповідна координаційна рада при Президентові України, діяльність якої забезпечує Адміністрація Президента України. До складу цієї ради окрім представників громадянського суспільства входять представники міністерств, Верховної ради України. Співголовують у раді представник Адміністрації Президента та віце-прем’єр міністр.
На обласному рівні консультативно-дорадчими органами зі сприяння розвитку громадянського суспільства є відповідні координаційні ради, створені при обласних державних адміністраціях, які відповідають за забезпечення діяльності цих рад. Очолюють координаційні ради при ОДА заступник голови ОДА та представник від громадських організацій області.
У випадку, якщо реформа децентралізації буде здійснена цьогоріч, вже у наступному році ОДА зникнуть, а замість них з’являться префекти. Водночас будуть утворені виконавчі органи обласних рад.
З огляду на ті завдання, які будуть виконувати обласні ради та їх виконавчі органи, цілком логічно створювати координаційні ради з розвитку громадянського суспільства саме при виконавчих органах обласних рад. Втім, є велика загроза політизації діяльності цих консультативно-дорадчих органів. Адже обласні ради, відповідно до чинного виборчого законодавства, формуватимуться за пропорційним принципом.
Тому вже зараз на етапі розробки Національної стратегії розвитку громадянського суспільства 2021+ варто ретельно підійти до формування критеріїв відбору інститутів громадянського суспільства до консультативно-дорадчих органів на обласному рівні, визначити хто має співголовувати з боку місцевих органів влади задля того, щоб мінімізувати можливість впливу з боку політичних партій на діяльність координаційних рад з питань сприяння розвитку громадянського суспільства.
Анна Колохіна,
співголова координаційної ради сприяння розвитку
громадянського суспільства при Дніпропетровській ОДА,
голова правління Дніпровського центру соціальних досліджень,
регіональна координаторка Громадської мережі публічного
права та адміністрації UPLAN у Дніпропетровській області
https://nf.dp.ua/
