Відповідно до Статуту громади та чинних рішень міської ради дніпряни мають доступ до низки інструментів громадської участі. Серед них є онлайн-інструменти (електронні петиції, громадський бюджет), та ті, що реалізуються у форматі публічних заходів (загальні збори громадян за місцем проживання, громадські слухання тощо).
Які інструменти громадської участі доступні під час карантину? Про це під час онлайн-наради говорили дніпровські регіональні експерти Мережі UPLAN.
Загальні збори громадян за місцем проживання
На думку експертів, проведення загальних зборів громадян за місцем проживання у дистанційній формі наразі неможливо.
Немає електронного майданчика для авторизованого повідомлення та авторизованої участі, й технічно це складно реалізувати. Для підтвердження особистих даних потрібен ID-ідентифікатор — або паспорт із вбудованим ЕЦП, або Bank-ID. Без цього участь громадян у загальних зборах за місцем проживання неможлива. До того ж, не всі мають доступ до Інтернету та вміють ним користуватися.
«Необхідно передбачити можливість участі всіх без винятку громадян, бо це загальні збори, а не збори користувачів Інтернету за місцем проживання. Тому я не бачу можливості їхнього дистанційного проведення», — зазначає Роман Сердюк.
В умовах карантину можливий варіант проведення загальних зборів громадян за місцем проживання у тому ж форматі, як наразі відбуваються засідання сесій Дніпровської міськради: на площі ставлять стільці з дотриманням безпечної відстані і проводять захід. Але діставатися до місця проведення зборів доведеться пішки. Крім того, має бути забезпечений температурний скринінг учасників.
Громадські слухання
Міська рада не має права ухвалювати певні рішення без проведення громадських слухань та водночас не має права проводити громадські слухання через карантин.
Але багато питань потребують винесення на громадські слухання — екологічні, містобудівні, регуляторна політика тощо. На думку експертів, з їхнім розглядом доведеться почекати до завершення карантину.
Як і у випадку з загальними зборами громадян за місцем проживання, право взяти участь у громадських слуханнях мають усі мешканці території, на якій вони проводяться, незалежно від наявності доступу до Інтернету.
«Інтернет — платна послуга. Для початку міськрада має забезпечити безкоштовний доступ до цієї послуги всіх мешканців міста, а потім уже проводити громадські слухання в онлайн-форматі», — вважає Катерина Дворніченко.
Якщо хтось із мешканців не зміг взяти участь у такому заході через відсутність доступу до Інтернету, він може подати відповідну заяву до суду про те, що міськрада не забезпечила йому право на участь, і результати таких громадських слухань будуть скасовані.
Якщо говорити про переведення громадських слухань в онлайн-формат, мешканцям має надаватися вибір — фізична участь або участь через Інтернет. «Можливий такий варіант: проводити громадські слухання на центральній площі міста, дотримуючи відстань між учасниками 2-3 метри під час карантину, але з можливістю для бажаючих прийняти участь через Інтернет або подивитися онлайн-трансляцію», — зазначає Роман Сердюк.
Можливо передбачити ще один варіант проведення громадських слухань — шляхом письмового опитування та прийняття зауважень, а також опитування через Інтернет.
Що це означає? Оголошуються громадські слухання, повідомляється про це у ЗМІ, на офіційному сайті міськради тощо. Будь-хто за бажанням може викласти свою позицію письмово або зробити це в електронному вигляді після авторизації через Bank-ID. Цей варіант дозволив би проводити громадські слухання віддалено, але він передбачає додаткові витрати часу та бюджетних коштів.
Місцеві ініціативи
Цей інструмент громадської участі не потребує одночасного масового залучення мешканців міста. Він передбачає написання проекту рішення щодо вирішення питання, яке належить до компетенції міськради, збір підписів не менше 250 мешканців і направлення його до міськради. Після цього проект рішення виноситься на розгляд сесії Дніпровської міськради.
За словами Романа Сердюка, остання місцева ініціатива подавалася до міської ради у 2015 році. Але у порушення вимог Статуту територіальної громади вона розглядалася міською радою як колективне звернення громадян.
«Застосування місцевої ініціативи можливе навіть під час карантину. Але на практиці цим інструментом мало користуються, бо про нього мало хто знає, у тому числі і в міськраді», — зазначає експерт.
Електронні петиції
Цей інструмент доступний дніпрянам із початку 2016 року. За словами Анни Колохіної, за чотири роки містяни опублікували майже 1100 петицій, з яких лише 7,8% отримали більше 900 голосів і міськрада надала на них свої відповіді. «Втім, зміни у громаді відбулися лише у відповідь на 3 петиції. Тобто на сьогоднішній день результативність цього онлайн-інструменту в м. Дніпро становить 0,3%», — наголошує вона.
Електронні петиції не вказані у чинному Статуті територіальної громади як можлива форма звернень громадян, а регулюються окремим Положенням «Про електронні петиції». На думку Романа Сердюка, цей документ не відповідає чинному законодавству, оскільки у Дніпрі електронні петиції розглядає робоча група, хоча відповідно до ст. 23-1 Закону України «Про звернення громадян» робити це має той орган, до якого вона була направлена, тобто конкретний департамент міської ради.
Експерти вважають, що саме існування такого «буферу» у вигляді робочої групи призводить до того, що міська рада розглядає та задовольняє мізерну кількість вимог та пропозицій городян, викладених в електронних петиціях.
Участь у консультативно-дорадчих органах
Однією з можливих форм участі мешканців міста у місцевому самоврядуванні є участь у роботі громадської ради при міськраді та інших консультативно-дорадчих органах.
На думку Катерини Дворніченко, у Положеннях про ці органи варто передбачити можливість дистанційного проведення їхніх засідань. Це не тільки дозволить проводити їх під час карантину, а й надасть членам консультативно-дорадчих органів можливість брати участь у них у випадках відрядження/хвороби.
Чи потрібно врегулювати застосування інструментів громадської участі на національному рівні?
Думки дніпровських експертів розділилися. Учасники онлайн-наради зазначають, що у кожному місті України зараз різна ситуація з інструментами громадської участі, оскільки на національному рівні відсутня законодавча база, яка регламентує залучення громадян до прийняття рішень органами влади.
На думку Катерини Дворніченко, в цьому одна з проблем і певні базові моменти все ж таки необхідно прописати на національному рівні.
«Уже зараз у містах, областях маємо різну ситуацію і в майбутньому вона буде посилюватися через те, що десь люди більше контролюють місцеву владу, а десь менше. Це бомба сповільненої дії, яка може призвести до розмов про відділення та федералізм», — зазначає експертка.
Іншої точки зори дотримується Роман Сердюк: Верховна Рада не має настільки регулювати місцеве самоврядування. Це питання територіальної громади — скільки їй підписів збирати, яким чином розглядати рішення тощо. На думку експерта, коли мешканці одних міст будуть дивитися на інші міста з більш демократичними мерами, висловлювати незадоволення і вимагати кращого, — це буде стимулом для міських голів ставати краще та «тримати планку».
Висновки та рекомендації
Попри загальну недосконалість місцевих нормативно-правових актів, які регулюють питання громадської участі, під час карантину мешканці Дніпра можуть брати участь у вирішенні питань місцевого значення, застосовуючи такі онлайн-інструменти, як електронні петиції, громадський бюджет, місцеві ініціативи тощо.
Інструменти, які реалізуються у форматі публічних заходів (загальні збори, громадські слухання), наразі недоступні і відсутня технічна можливість перевести їх у дистанційний режим.
Для покращення механізмів участі дніпрян у прийнятті управлінських рішень, міською радою мають бути ухвалені:
- Положення про загальні збори громадян за місцем проживання;
- Положення про громадські слухання (це має бути обов’язково регуляторний акт, бо громадські слухання — це те, що стосується життєдіяльності всіх мешканців міста);
- Положення про місцеві ініціативи;
- Положення про громадську експертизу.
Рішення Дніпровської міської ради від 30.03.2016 р. № 38/5 «Про затвердження Положення про електронні петиції» має бути приведене у відповідність до норм чинного законодавства.
Варто також передбачити у відповідних Положеннях можливість проведення засідань громадської ради при міськраді та інших консультативно-дорадчих органів у дистанційному режимі.
Матеріал підготовлено за результатами онлайн-наради
дніпровських регіональних експертів Мережі UPLAN
https://nf.dp.ua/