Запитавши багатьох людей, чи подобається їм власне життя, життя свого села, міста, країни, ми отримуємо дуже різні відповіді. Одні люди починають говорити про безліч проблем, що їх оточують. Інші — про ті цінні речі, що роблять їхнє життя наповненим радістю та сенсом, не зважаючи на зовнішні перешкоди. А ще зустрічаються люди, які відчувають, що вони самі створюють своє життя, і вірять, що можуть допомогти іншим творити позитивні зміни. Вірять, що будь-яку проблему можна вирішити, якщо маєш бажання та натхнення об’єднати зусилля всіх, хто до цієї проблеми небайдужий.

Саме такою людиною є Надія Чепурко — жінка, яка об’єднала у собі різні ролі та якості. Зараз Надія Іванівна одночасно й директор Апостолівського районного методичного центру клубної роботи, і керівник громадської організації «Центр локальної активності «Крок назустріч». Випускниця першої польсько-української Школи соціальних аніматорів, вона є двигуном одного з найуспішніших Центрів Позитивних Змін у мережі ЦПГКІ «Тамариск».

Надія Іванівна, Ви багато років працюєте у сфері культури. На Вашу думку, чи мають районні та сільські будинки культури сьогодні потенціал для вирішення проблем місцевої громади?

Надія Чепурко: Як працівник культури зі стажем, можу сказати — в культурі працюють незвичайні люди. Це творчі особистості, і вони вміють повсякдення перетворювати на свята, дарити людям радість. Однак працівники будинків культури не завжди усвідомлюють свою важливу роль у місцевій громаді, отже не реалізують повністю свій потенціал.

Як показує наш досвід, якщо подивитися навколо, можна побачити проблеми та потреби різних верств населення у місцевій громаді. І подарувати радість тим, хто дійсно потребує допомоги та підтримки.

Для реалізації важливих для громади соціальних програм потрібні люди та ресурси. І одному закладу або організації важко це зробити, використовуючи тільки власний потенціал. Успіх приходить до тих, хто здатен об’єднатися — наприклад, коли спільну соціальну програму реалізують разом будинок культури та громадська організація.

Надія Іванівна, Ви є одночасно і працівником культури, і керівником громадської організації. Як Вам вдається поєднувати ці ролі?

Надія Чепурко: Насправді ці дві ролі тільки доповнюють одна одну. В сфері культури я працюю багато років. Але завжди шукала нові знання, підходи та контакти, щоб зробити свою діяльність більш цікавою та корисною. Сім років тому я попала на тренінги Центру підтримки громадських і культурних ініціатив у Дніпропетровську, там я вперше дізналася, що діяльність громадських організацій може бути дійсно ефективною. Потім було навчання у першій польсько-українській Школі соціальних аніматорів, організованій Центром підтримки творчих ініціатив та Інститутом соціокультурного менеджменту. Особливо мене надихнув візит до Польщі та знайомство з практичною діяльністю Центрів місцевої активності. Повернулася до дому з чітким наміром — створити громадську організацію, яка стане дійсно важливою та потрібною для місцевої громади.

Отже, п’ять років тому ми з колегами-однодумцями зареєстрували громадську організацію «Центр локальної активності «Крок назустріч».

Розкажіть, будь ласка, як зараз відбувається співпраця громадської організації та закладів культури в Апостолівському районі Дніпропетровської області?

Надія Чепурко: Однім з основних напрямків співпраці закладів культури та громадської організації є спільне проведення культурно-мистецьких заходів, відкриття нових молодих талантів. Центр активності локальної «Крок назустріч» тісно співпрацює з двома місцевими закладами культури — це районний будинок культури «Сучасник» та Будинок науки і техніки залізничної станції Апостолове. Особливу увага в таких програмах приділяється дітям та молоді з обмеженими фізичними можливостями.

Наприклад, в нашому місті проживає Влад Чирва. Хлопець є інвалідом з дитинства, однак він постійно займався в різних творчих гуртках. На наших очах хлопчик відкривав в собі все нові й нові таланти. Він має золотий голос, грає на духових інструментах, виконує головні ролі в дитячих виставах. Приймає участь в заходах міста, обласних, республіканських, міжнародних конкурсах — і завжди перемоги, перші місця, овації глядачів. Ми попіклувалися про його подальше навчання, і сьогодні він студент Дніпропетровського музичного училища.

На заході у притулку ми почули спів однієї маленької дівчинки — Катрусі. Вона була несміливою, соромилась своєї косоокості, але мала чудовий голос. Я запитала «Ти б хотіла співати на сцені?» Вона відповіла, що мріє про це щодня. Отже, вона почала займатися в гуртку вокального співу будинку культури «Сучасник», і отримала можливість приймали участь у концертах на районній сцені. Таких прикладів у нас не мало.

Я знаю, що крім великої кількості культурно-мистецьких заходів, Ви реалізували декілька соціальних проектів для незахищених верств населення в м. Апостолово. Розкажіть, будь ласка, про ці проекти.

Надія Чепурко: Так, ми реалізували два таких проекти. Перший проект «Усі люди рівні» було спрямовано на вирішення проблем людей з обмеженими фізичними можливостями, які пересуваються на візках. Ми зняли фільм про один день життя такої людини. Коли громадськість побачила, з якими проблемами стикаються мешканці міста через відсутність пандусів, проблема почала вирішуватися. Пандуси в нашому місті почали будувати з неймовірною швидкістю. Першими пандус збудували районна державна адміністрація, міська рада, магазини «Вулик» та багато інших. Наша організація пильно стежить за вирішенням цієї проблеми. В липні 2010 р. нами було піднято питання відсутності пандусу в районній аптеці, а в серпні пандус вже збудовано. Члени нашої організації не байдужі до жодної складної ситуації, з якими стикаються люди з обмеженими можливостями щодня.

Другий проект «Чиста джерельна вода дітям Апостолівщини» було спрямовано на забезпечення дітей, проживаючих у притулку, чистою водою та озеленення території притулку. В рамках проекту у притулку була встановлена очисна систему для питної води. Ми привернули увагу та залучили різні громадські організації та партії до вирішення проблем притулку. З їхньою допомогою було висаджено сажанці яблунь, посаджені липи. І, що саме головне, дерева висаджували самі діти — з великою зацікавленістю та любов’ю. А потім вони побажали, щоб ці дерева міг доглядати кожен, хто цього бажає. І кожного дня вихованці притулку піклувалися кожен про своє дерево. Цим самим діти долучилися до роботи і спілкування з природою.

Представники нашої організації тепер часті гості в притулку, ми буваємо на святах, організовуємо надання дітям притулку одягу, взуття, шкільних приладів.

На Вашу думку, що перш за все потрібно для досягнення успіху у вирішенні проблем місцевої громади?

Надія Чепурко: Багато людей вважають, що це гроші. Але наш досвід показує, що це не є головним. Головне — це співпраця між різними людьми та організаціями, розуміння, що ми живемо в одній громаді і маємо об’єднуватися для вирішення місцевих проблем. Ми співпрацюємо з усіма, хто зацікавлений змінювати життя громади на краще — з управлінням соціального захисту населення, відділом сім’ї, молоді та спорту райдержадміністрації, відділом у справах неповнолітніх райдержадміністрації тощо. І, звичайно, усі заходи громадської організації проводяться у тісному контакті з закладами культури — Будинком науки і техніки, Районним будинком культури «Сучасник», районною бібліотекою. А коли є співпраця, є небайдужі люди, то й гроші найдуться.

Другим важливим аспектом для успіху є навчання та спілкування з колегами з іншої місцевості. У нас можливість навчатися і спілкуватися є в межах Мережі Центрів позитивних змін у Дніпропетровській області, яка створена та підтримується Центром підтримки громадських і культурних ініціатив «Тамариск». Це й тренінги з актуальних питань реалізації соціальних проектів та розвитку місцевих громад, й міні-гранти на реалізацію місцевих ініціатив, й можливість поспілкуватися та обмінятися досвідом з колегами з інших міст та селищ області, й інформаційна підтримка.

Надія Іванівна, що б Ви побажали працівникам сфери культури, які зараз починають активну громадську діяльність?

На цьому шляху я хочу побажати великого натхнення та взаєморозуміння з колегами. Бажаю Вам знайти однодумців, тоді Ваша діяльність обов’язково буде успішною!

 Розмову вела Наталія Стаднічук

Добавить комментарий